Т.Г. Шевченку
Ми не знайомі, а так шкода, бо я б хотіла понад все,
Побачить генія народу, зустріти Кобзаря в кафе,
Спитати про життя тодішнє, дізнатися його секрет,
Як би мені для свого вірша відправить думку в творчий лет...
Він так боровся за свободу, проти кріпацтва і панів,
І все хотів, щоб у майбутнім не мали рабських ми життів...
Ми не знайомі, а так шкода, бо я б хотіла понад все,
Побачить генія народу, зустріти Кобзаря в кафе...
В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка. Наближаються 209 роковини від дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, Слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.
Мужицький син, кріпак, школяр Моринського дяка-п’яниці, самоук, геніальний поет, мислитель, патріот, інтелігент з душею людського милосердя…І все це він-Тарас Григорович Шевченко.
Незважаючи на випробування, він залишався вірним ідеалам волі й братерства, горів очисним вогнем сумління і вражав своїм запитанням, як полум’ям сорому: хто ж ми, чиїх батьків, ким і за що закуті… Він безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом. І на сторожі правди, любові і честі стоїть його слово.
Викладачі-філологи та їх вихованці ВСП «Надвірнянський фаховий коледж НТУ» перебувають у творчому неспокої і наполегливо готуються до вшанування пам’яті генія української нації: студенти пишуть твори-роздуми, есе «209 слів про Тараса Шевченка», створюють фотоколажі, вирішують фотоквести, беруть участь у медіавікторинах, марафонах, конкурсах читців...
Пропонуємо вашій увазі фотоколаж «Об’єднані «Кобзарем» із світлинами наших студентів.
Шевенків «Кобзар» український народ поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. Ці священні весняні дні українці несуть через літа, як мати несе на руках дитя. Пам’ятаймо про Шевченкову весну, бо це весна нації. Поет дав розіп’яти себе за народ і Україну, як Христос. Він карався, мучився, але не каявся, хоч знав, що може воскреснути тільки його дух. А воскреслий дух воскресить Україну.
Щиро дякуємо за Вашу активність, дорогі студенти! Основне – не бути байдужими і серцем доторкнутись до Шевченкової долі – тернистого шляху поета, художника, борця за національну свободу і самобутність українського народу.
СЛАВА ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
СЛАВА ШЕВЧЕНКУ! СЛАВА УКРАЇНІ!
Актуально звучать слова невідомого автора:
Живий народ – бо з іменем Тараса.
Він поміж нас – у думах та піснях.
По світу йде всесильна і прекрасна
Його двохсота праведна весна.
Йдемо до тебе й несемо, Кобза́рю,
У дні святкові, в пору лихоліть
У спраглих душах попри біль і чвари –
Твій клич: «Свою Україну любіть!»
Наш вічний геній правди і свободи.
Боровсь. Каравсь. Не каявсь, – а творив.
Шевченко – совість нашого народу.
Він бачить все з Чернечої гори.
Не забувай: ти – українець, поки
На перехрестях збурених століть
Іще «Реве та стогне Дніпр широкий»
І наш Тарас над кручею стоїть!