Для практичної реалізації здобутих теоретичних знань з дисципліни «Соціальні комунікації» 1 грудня 2021 року відбулась практична робота «Створення та спростування фейку» для студентів групи І-33 спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», гостею якої стала старший викладач кафедри документальних комунікацій та бібліотечної справи, член навчально-методичної комісії факультету документальних комунікацій та менеджменту Рівненського державного гуманітарного університету Костенко Марина Степанівна.
Переглядаючи «Новини», ми навіть не замислюємося про те, який шлях пройшла ця інформація, щоб бути почутою і побаченою нами. Процес отримання інформації досить складний і містить багато перешкод і нюансів. Виділяються 3 основні етапи: пошук і формування самої новини; відбір матеріалів редакторами (гейткіпінг); формування порядку денного, тобто тем, які ми, під впливом медіа, вважаємо актуальними для себе. Проте не усі події світу потрапляють у стрічку новин – відбирається та інформація, яку редактори вважають цікавою для цільової аудиторії їхніх засобів масової інформації. Але варто пам’ятати, що значний відсоток інформації про події не відповідає дійсності. Головна причина цього – застосування її з метою пропаганди: у такому разі новинні повідомлення використовуються не для інформування людей, а для нав’язування їм думки, вигідної тим чи іншим силам. Володіючи базовими поняттями роботи з фейками, ми можемо самостійно перевіряти інформацію, яка нам подається в найрізноманітніших формах: фото, відео, текстах.
Група була поділена на 4 команди, кожна з них створила новину-фейк на задану тему, використовуючи при цьому якнайбільше способів для створення фейків і викривлення інформації. При цьому в новині обов’язково повинна бути правдива інформація. Потім команди презентували свої фейки, імітуючи справжні новини, використовуючи вербальні і невербальні засоби (тембр голосу, його силу, емоції, жести тощо). Кожна група намагалась викрити фейк іншої групи, використовуючи якнайбільше інструментів для перевірки інформації. При цьому «викривачі» повинні намагатися визначити, яка інформація в новині правдива, а яка ні. Після закінчення практичного заняття Марина Степанівна Костенко висловила кілька цінних зауважень та конструктивних пропозицій.
В результаті студенти переконалися, що володіючи базовими поняттями роботи з фейками, можна самостійно перевіряти інформацію, яка нам подається в найрізноманітніших формах: фото, відео, текстах. Але найголовніша умова для розпізнання фейку – критичне ставлення до інформації, яку ми споживаємо.
Інформаційна війна є вкрай важливий елемент протистояння, тому намагаймося не сприймати на віру які-небудь повідомлення, не переконавшись у їх правдивості остаточно.